жбурляння
ЖБУРЛЯ́ННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. жбурля́ти.
Вона тинялася й позіхала, мріючи .. про тепле ліжечко й жбурляння якнайдалі важелезних черевиків (І. Карпа);
* Образно. – Наше усвідомлення – тільки жбурляння асоціативного ланцюга з відром уваги у криницю безмежного, – завершую я (Любко Дереш).
Словник української мови (СУМ-20)