жениханнячко
ЖЕНИХА́ННЯЧКО, а, с., нар.-поет.
Пестл. до жениха́ння.
Ой пливе щука із Кременчука, Да пливе стиха; Ой хто не знає жениханнячка, Той не знає лиха (з народної пісні);
Зіроньки сяють, місяць пливе в небі, сади цвітуть. Старим людям – і то хочеться постояти на вигоні, згадати жениханнячко та милуваннячко (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)