жетончик

ЖЕТО́НЧИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до жето́н.

При вході до найдемократичнішого транспорту на вокзалі не знав [Назар], що треба кинути підступний синій жетончик (С. Процюк);

– Грошей в кишені зовсім немає. Ось тільки жетончик на метро лишився (з газ.).

Значення в інших словниках

1. жетончик — жето́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. жетончик — -а, ч. Зменш.-пестл. до жетон.  Великий тлумачний словник сучасної мови