живородіння
ЖИВОРОДІ́ННЯ, я, с., біол.
Спосіб відтворення потомства, при якому ембріон розвивається в організмі материнської особини, дістає безпосередньо з нього поживні речовини і народжується у вигляді маляти або личинки; вівіпарія.
Живородіння характерне для плацентарних ссавців, але зустрічається і серед багатьох плазунів, деяких земноводних, ракоподібних, скорпіонів, комах та ін. (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)