життєстверджувальний
ЖИТТЄСТВЕ́РДЖУВАЛЬНИЙ, а, е.
Сповнений оптимізму, життєлюбності.
У симфонії поетичного слова Лесі Українки, овіяного жіночністю, звучать виразні життєстверджувальні мотиви, мотиви уславлення мужності й сили людського духу (з публіц. літ.);
Завдяки традиційній українській толерантності та життєстверджувальному характеру нашим співвітчизникам вдалося зберегти на чужині свою національну, етнічну ідентичність (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)