жмикрутський

ЖМИ́КРУТСЬКИЙ, а, е, розм.

Прикм. до жми́крут і жми́крутство.

Якби не трапилося щасливої нагоди і допомоги Платона Семеренка, так річ певна – видання “Кобзаря” не минуло б жмикрутських рук столичних книгарів (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. жмикрутський — -а, -е. Стос. до жмикрута, жмикрутства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. жмикрутський — Жми́крутський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. жмикрутський — Жмикрутський, -а, -е Кулаческій.  Словник української мови Грінченка