жничка

ЖНИ́ЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до жни́ця.

Мати пішла жати. Надвечір придивляються – не видно Ганни, чи не додому пішла? Питають других жничок,– не бачили, щоб ішла... (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. жничка — жни́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. жничка — -и, ж. Зменш. до жниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. жничка — Жниця, -ці ж. = жнія. ум. жничка. МВ. І. 125.  Словник української мови Грінченка