жмурити
ЖМУРИ́ТИ, рю́, риш, недок.
Те саме, що жмури́тися.
Зійшлися діти, давай лічити, бо кожна бджілка, немов лічилка: кого укусить – жмурити мусить (дитяча лічилка);
За горами, за лісами Стоїть бочка з пирогами. Раз, два, три – То жмурити будеш ти! (дитяча лічилка);
Один [хлопець] жмурив, .. а решта весело юрмилася за його спиною. Вискакували з юрби по черзі і з маху вдаряли лежачого дерев'яною лопаткою (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)