жолдак
ЖОЛДА́К, а́, ч., іст.
У Лівобережній Україні кінця XVII – початку XVIII ст. – найманий козак, який ніс службу в довіреній варті гетьмана.
Виборні козаки носили спочатку червоні каптани, потім білі, компанійці – червоні, пушкарі й жолдаки – жовті (з наук. літ.);
Сердюки й жолдаки замість синіх кунтушів у 10-х і 20-х роках XVIII ст. одержували від уряду простий габ'як (з наук. літ.);
Частина жолдаків несла почергову службу при канцеляріях, решта вартувала при гетьманській ставці й супроводжувала гетьмана у подорожах (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)