журавлевий
ЖУРАВЛЕ́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до жураве́ль 1.
Ох і розгнівилася ж лисичка! Так розсердилася, що й подякувати забула, як годиться, чемним бувши. Так-то їй журавлева гостина до смаку припала! (з казки).
2. у знач. ім. журавле́ві, вих, мн. Родина птахів ряду журавлеподібних.
Журавель сірий, що належить до журавлевих, гніздиться на Полiссi, iнодi в заболочених долинах рiчок лiвобережного лiсостепу (з наук. літ.);
Історичною батьківщиною журавлевих вважається американський континент, звідки ці птахи потрапили спочатку в Азію, а потім в Африку та Австралію (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)