забейканий
ЗАБЕ́ЙКАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до забе́йкати.
Чоловік, хоч був забейканий у багно з ніг до голови, поїхав – навіть забув подякувати (Ю. Мушкетик);
Під'їздить до двору .. вантажівка, забейкана у силос і жом (В. Яворівський).
Словник української мови (СУМ-20)