забивний

ЗАБИВНИ́Й, а́, е́.

1. Який забивають (у 1 знач.).

Забивні палі виготовляються на заводах та іноді на полігонах будівельних майданчиків (з наук.-попул. літ.);

Забивний латунний анкер має конусну внутрішню різьбову частину гільзи (із журн.);

Забивне кріплення.

2. розм. Який забиває багато голів (у спортивних іграх).

До списку кращих забивних футболістів ХХІ ст. потрапили й українці (з газ.);

Забивний форвард.

Значення в інших словниках

1. забивний — забивни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. забивний — -а, -е. Який призначений, використовується для забивання чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. забивний — Забивни́й, -а́, -е́ Неукатанный (о дорогѣ). Черк. у.  Словник української мови Грінченка