забруднювач
ЗАБРУ́ДНЮВАЧ, а, ч.
Те, що забруднює довкілля, порушуючи стан природного об'єкта (повітря, води, ґрунту і т. ін.).
Хімічні забруднювачі рясніють мутагенними речовинами (із журн.);
Відвали, як і підприємства залізорудної галузі, – серйозні забруднювачі довкілля (із журн.);
// Фізичний, хімічний або біологічний агент, який, потрапивши в середовище техногенним шляхом, справляє шкідливий токсичний вплив на живі організми.
Накопичуючись в організмі, забруднювачі викликають різні порушення: зміну діяльності ферментативних систем, що регулюють процеси обміну, порушення нормальної роботи окремих органів і їх систем (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)