Словник української мови у 20 томах

забувака

ЗАБУВА́КА, и, ч. і ж., розм.

Людина, яка часто щось забуває; забудько.

– Ну й забувака ти! Я ж тобі вже казав, що він жив у нас, а потім пішов на Житній базар (Ю. Логвин).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. забувака — див. забудькуватий  Словник синонімів Вусика