забувака
ЗАБУВА́КА, и, ч. і ж., розм.
Людина, яка часто щось забуває; забудько.
– Ну й забувака ти! Я ж тобі вже казав, що він жив у нас, а потім пішов на Житній базар (Ю. Логвин).
Словник української мови (СУМ-20)ЗАБУВА́КА, и, ч. і ж., розм.
Людина, яка часто щось забуває; забудько.
– Ну й забувака ти! Я ж тобі вже казав, що він жив у нас, а потім пішов на Житній базар (Ю. Логвин).
Словник української мови (СУМ-20)