забухати

ЗАБУХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., жарг.

Почати буха́ти.

Кавказці .. пояснили, що зопалу не розібрались, із ким мали справу, і запропонували забухати на знак примирення (С. Жадан).

Значення в інших словниках

1. забухати — забу́хати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. забухати — -аю, -аєш, док. Почати бухати (у 1-3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. забухати — Аю, -аєш, док. Хронічно запити, почати серію пиятик — постійно підтримувати стан сп'яніння. А може, їй треба просто забухати або відсосати в мене? (А. Дністровий).  Словник сучасного українського сленгу
4. забухати — (-аю, -аєш) док.; жрм, крим. Почати пити спиртне у великих кількостях; піти в запій. "Забухати" — піти в запій (Т. Даниленко, Алкоголь і кава...). БСРЖ, 190; СЖЗ, 41; ЯБМ, 1, 326.  Словник жарґонної лексики української мови
5. забухати — кров ударя́є (бу́хає) / уда́рила (забу́хала) в го́лову (до голови́) кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, збудження і т. ін. Кров бухала йому до голови, як морська хвиля (М.  Фразеологічний словник української мови
6. забухати — ЗАБУ́ХАТИ, аю, аєш, док. Почати бухати (у 1-3 знач.). Заскрипіли ворота, загавкали собаки, забухали об груддя чоботи (Тют., Вир, 1964, 361); В мене забухало від радості серце (Збан.  Словник української мови в 11 томах