забійниця

ЗАБІ́ЙНИЦЯ, і, ж.

Жін. до забі́йник.

У вересні 1943 року в перші дні звільнення Донбасу було створено бригади забійниць для розчищання завалених, підірваних шахт з метою поновлення видобутку з них вугілля (з наук. літ.);

Забійниця племінного заводу.

Значення в інших словниках

1. забійниця — забі́йниця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. забійниця — -і, ж., зах. Знаряддя для вбивства тхора.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. забійниця — Забійниця, -ці ж. Снарядъ для убиванія хорька. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка