Орфографічний словник української мови

забійниця

забі́йниця

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. забійниця — -і, ж., зах. Знаряддя для вбивства тхора.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. забійниця — ЗАБІ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до забі́йник. У вересні 1943 року в перші дні звільнення Донбасу було створено бригади забійниць для розчищання завалених, підірваних шахт з метою поновлення видобутку з них вугілля (з наук. літ.); Забійниця племінного заводу.  Словник української мови у 20 томах
  3. забійниця — Забійниця, -ці ж. Снарядъ для убиванія хорька. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка