завалюха

ЗАВАЛЮ́ХА, и, ж., розм.

Стара, напівзруйнована споруда, будинок.

– Давай материну завалюху геть розкидаємо та посадимо там вишеньки, яблуні (Микита Чернявський);

– Рідна завалюха, Федю, дорожча за чужі хороми! Це давно відомо (М. Циба).

Значення в інших словниках

1. завалюха — -и, ж., розм. Старенна споруда, будинок.  Великий тлумачний словник сучасної мови