Словник української мови у 20 томах

завбазою

ЗАВБА́ЗОЮ, невідм., ч. і ж., рідко.

Те саме, що завба́зи.

Я допитував одного завбазою, який звинувачується у розкраданні в особливо великих масштабах. Він назвав мені прізвище одного з директорів магазинів (В. Нестайко);

Завбазою райкоопспоживспілки Дьордій Лейтензоненко гірко зітхав і повідомляв Віктору Колобкові те, що він і сам знав: “Настали скрутні часи” (В. Кожелянко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. завбазою — завба́зою іменник чоловічого або жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. завбазою — невідм., ч. і ж., розм. Те саме, що завбази.  Великий тлумачний словник сучасної мови