завершуваний
ЗАВЕ́РШУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до заве́ршувати.
Людина починає свій ніколи не завершуваний остаточно шлях до суспільства з власної родини і продовжує його усе життя (із журн.);
Підписання Україною Болонських декларацій передбачає внутрішні перетворення в системі вищої освіти. Так, впровадження третього циклу вищої освіти, завершуваного присудженням ступеня доктора філософії, вимагає ґрунтовних змін у вітчизняному законодавстві (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)