завершуваний

заве́ршуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до завершувати.

Значення в інших словниках

1. завершуваний — заве́ршуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. завершуваний — ЗАВЕ́РШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до заве́ршувати. Людина починає свій ніколи не завершуваний остаточно шлях до суспільства з власної родини і продовжує його усе життя (із журн.  Словник української мови у 20 томах