зависливий

ЗАВИ́СЛИВИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що за́здрий, за́здрісний.

Вона задалася завислива та ненажерлива, хотіла над усіма старшинувати (Панас Мирний);

[Цокуль:] Ач, яка завислива лукава молодиця! (І. Карпенко-Карий);

“Які милі ці прості люди! Дивно, що якось про це я ніколи не думав, – міркував Антіной .. – Не зависливі... сердечні... добрі...” (Н. Королева);

Князі і їх бояри зависливим оком гляділи на те життя, в якім для них не було місця, в якім їх не потребували (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. зависливий — див. заздрісний  Словник синонімів Вусика
2. зависливий — Зави́сливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. зависливий — Зави́сливий, -а, -е = завидливий. Зависливі очі. Ном. № 4817. Зависливі багатирі. Грин. І. 193.  Словник української мови Грінченка