зависливий

ЗАВИ́СЛИВИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що за́здрий, за́здрісний.

Вона задалася завислива та ненажерлива, хотіла над усіма старшинувати (Панас Мирний);

[Цокуль:] Ач, яка завислива лукава молодиця! (І. Карпенко-Карий);

“Які милі ці прості люди! Дивно, що якось про це я ніколи не думав, – міркував Антіной .. – Не зависливі... сердечні... добрі...” (Н. Королева);

Князі і їх бояри зависливим оком гляділи на те життя, в якім для них не було місця, в якім їх не потребували (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me