завинитися

ЗАВИНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док.

Те саме, що завини́ти 1.

Я кажу йому: – Чи так же Завинився рiд наш, враже! Люди ж ми таки. Ну... не козаки, Але щось i ми робили (Б. Олійник);

* У порівн. Тоді від чого ж якось так мені стає, Неначе я у чомусь завинився Перед своїм народом немаленьким, Я завинив, бо не доніс чогось, Чогось такого необхідного, одного, Що міг нести один лиш тільки я... (М. Вінграновський).