завидько

ЗАВИ́ДЬКО, а, ч., розм.

Те саме, що за́здрісник.

Завидько з заздрості нудився (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завидько — зави́дько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. завидько — див. заздрісний Словник синонімів Вусика
  3. завидько — -а, ч. Те саме, що завидник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. завидько — Зави́дько, -ка, -кові; -ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. завидько — Зави́дько, -ка м. = завидник. Завидько з заздрости нудився. Мкр. Н. 37. Словник української мови Грінченка