завихрювання
ЗАВИ́ХРЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. зави́хрювати¹ і зави́хрюватися¹.
Коли тепле повітря потрапляє в масу холодного, тоді холодне повітря, як більш щільне, виштовхує тепле. При цьому відбувається завихрювання повітряних течій (з наук. літ.);
У деяких форсунках завихрювання фарби створюється за допомогою спеціального гвинтоподібного осердя (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)