завперш

ЗАВПЕ́РШ, ЗАВПЕ́РШЕ, присл., рідко.

Передусім, перш за все.

Ой мій пане, пане Іване, десь то ти забгався, що на ляхів став завперше, да й не сподівався (Сл. Б. Грінченка);

Марію ж у цей час він [Бастьєн-Лепаж] найбільше цікавить завперш як майстер колориту (М. Слабошпицький).

Словник української мови (СУМ-20)