завперш —
ЗАВПЕ́РШ, ЗАВПЕ́РШЕ, присл., рідко. Передусім, перш за все. Ой мій пане, пане Іване, десь то ти забгався, що на ляхів став завперше, да й не сподівався (Сл. Б. Грінченка); Марію ж у цей час він [Бастьєн-Лепаж] найбільше цікавить завперш як майстер колориту (М. Слабошпицький).
Словник української мови у 20 томах