завсідниця

ЗА́ВСІ́ДНИЦЯ, і, ж., розм.

Жін. до за́всі́дник.

Мама була завсідницею драматичних і навіть лялькових театрів, а над усе – опери (з мемуарної літ.);

* У порівн. Зоська владно, незмушено, мов завсідниця цих місць і знавець кабінетної справи, зневажливо кинула: – Окремий кабінет, будь ласка (В. Підмогильний).

Значення в інших словниках

1. завсідниця — за́всі́дниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. завсідниця — -і. Жін. до завсідник.  Великий тлумачний словник сучасної мови