заганьбити

ЗАГАНЬБИ́ТИ, блю́, би́ш, док., кого, що, рідко.

Те саме, що зганьби́ти.

Не заганьбімо славу Карпатської Січі, будемо достойними нащадками запорозьких козаків (із журн.).

Значення в інших словниках

1. заганьбити — заганьби́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заганьбити — Заганьби́ти, -блю́, -биш гл. Застыдить, устыдить. Вх. Лем. 415.  Словник української мови Грінченка