заганьбити

ЗАГАНЬБИ́ТИ, блю́, би́ш, док., кого, що, рідко.

Те саме, що зганьби́ти.

Не заганьбімо славу Карпатської Січі, будемо достойними нащадками запорозьких козаків (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заганьбити — заганьби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заганьбити — Заганьби́ти, -блю́, -биш гл. Застыдить, устыдить. Вх. Лем. 415. Словник української мови Грінченка