заганьбити

Заганьби́ти, -блю́, -биш

гл. Застыдить, устыдить. Вх. Лем. 415.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заганьбити — заганьби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заганьбити — ЗАГАНЬБИ́ТИ, блю́, би́ш, док., кого, що, рідко. Те саме, що зганьби́ти. Не заганьбімо славу Карпатської Січі, будемо достойними нащадками запорозьких козаків (із журн.). Словник української мови у 20 томах