загребущість
ЗАГРЕБУ́ЩІСТЬ, щості, ж., розм.
Властивість за знач. загребу́щий.
Тут він зустрівся з Пасикевичем, що вибився на управителя в багатого попа, який через свою загребущість служив і господарював на двох парафіях (М. Стельмах);
– Скажи ж мені, може, ти грішив загребущістю, жадаючи собі більше, ніж треба, чи забираючи те, що тобі не належало? (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
Словник української мови (СУМ-20)