загубник
ЗАГУ́БНИК, а, ч., спец.
Гумовий наконечник дихальної трубки, шланга дихального апарата, що вставляється між губами й зубами.
Океанська вода шалено вдерлася всередину маски, видерла із рота загубник... (М. Білкун);
Перед зануренням він прочитав мені цілу лекцію, розмахуючи трубкою із загубником на кінці (І. Роздобудько).
Словник української мови (СУМ-20)