загубник

ЗАГУ́БНИК, а, ч., спец.

Гумовий наконечник дихальної трубки, шланга дихального апарата, що вставляється між губами й зубами.

Океанська вода шалено вдерлася всередину маски, видерла із рота загубник... (М. Білкун);

Перед зануренням він прочитав мені цілу лекцію, розмахуючи трубкою із загубником на кінці (І. Роздобудько).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загубник — -а, ч. Гумовий наконечник дихальної трубки, шланга дихального апарата, що вставляється між губами і зубами. Загубник акваланга. Великий тлумачний словник сучасної мови