задавнення

ЗАДА́ВНЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. зада́внити 1 і стан за знач. зада́внитися.

Установлення неправильного діагнозу призводить до задавнення хвороби, різноманітних ускладнень та непередбачених наслідків (з наук. літ.).

2. Утрата чинності внаслідок перевищення терміну дії.

Призупинення й переривання перебігу строку задавнення позову регулюються законодавством держави, що застосовується до договору перевезення (з мови документів).

Значення в інших словниках

1. задавнення — зада́внення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. задавнення — див. давнина  Словник синонімів Вусика
3. задавнення — Зада́внення, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. задавнення — Задавнення, -ня с. Давность, застарѣлость. Желех.  Словник української мови Грінченка