задивлюватися
ЗАДИ́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., на (в) кого – що і без дод., діал.
Задивлятися.
– То, певно, знаєш, що тобі недобре на мене задивлюватися, – сказала вона гордо (І. Франко);
– Задивлювався [Стефан] на жінок не очима нинішнього брудного егоїзму, а людини людяної... (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)