задивляння

ЗАДИВЛЯ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. задивля́тися.

Дивився [Георгіс] на воду, бачив своє відбиття. Блідість, мабуть, зродилася від отого задивляння на воду (П. Загребельний);

Я.., скільки маю сил, втримуюся від задивляння вглиб сторінки (Любко Дереш).