задиракуватий

ЗАДИРА́КУВАТИЙ, а, е.

Те саме, що задери́куватий.

Сонце робить його [дачника] рухливим, задиракуватим, він скрізь нишпорить, залазить у кожну щілинку, висить на деревах, борсається в кущах, качається в траві, хлюпається у воді (В. Винниченко);

– Таке мале, а таке задиракувате (У. Самчук).

Значення в інших словниках

1. задиракуватий — задира́куватий прикметник задиракува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. задиракуватий — див. бешкетник; задерикуватий; непокірний  Словник синонімів Вусика
3. задиракуватий — -а, -е. Те саме, що задеракуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. задиракуватий — Задиракуватий, -а, -е = задерикуватий. О. 1861. X. 37.  Словник української мови Грінченка