задиракуватий
ЗАДИРА́КУВАТИЙ, а, е.
Те саме, що задери́куватий.
Сонце робить його [дачника] рухливим, задиракуватим, він скрізь нишпорить, залазить у кожну щілинку, висить на деревах, борсається в кущах, качається в траві, хлюпається у воді (В. Винниченко);
– Таке мале, а таке задиракувате (У. Самчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задиракуватий — задира́куватий прикметник задиракува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- задиракуватий — див. бешкетник; задерикуватий; непокірний Словник синонімів Вусика
- задиракуватий — -а, -е. Те саме, що задеракуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- задиракуватий — Задиракуватий, -а, -е = задерикуватий. О. 1861. X. 37. Словник української мови Грінченка