задивляння
ЗАДИВЛЯ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. задивля́тися.
Дивився [Георгіс] на воду, бачив своє відбиття. Блідість, мабуть, зродилася від отого задивляння на воду (П. Загребельний);
Я.., скільки маю сил, втримуюся від задивляння вглиб сторінки (Любко Дереш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me