Словник української мови у 20 томах

задіюваний

ЗАДІ́ЮВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до заді́ювати 2, 3.

Серед гравців уболівальники помітили давно не задіюваного у вирішальних матчах нападника збірної (з газ.);

У процесі контролю допоміжних даних дистанційного зондування Землі можна перевіряти задіювану картографічну інформацію (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)