закамарочок

ЗАКАМА́РОЧОК, чка, ч., розм.

Зменш. до закама́рок.

У 1935 році школу було розширено: додалось ще два класи у дерев'яній будівлі і закамарочок для бібліотеки (із журн.);

* Образно. Він любить Прокопа. За його не покраяну на закамарочки душу, за правдивість і тактовність (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. закамарочок — закама́рочок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови