закарбування

ЗАКАРБУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. закарбува́ти.

Драматична історія слов'янських народів викликала необхідність копіткого закарбування військової слави предків (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. закарбування — -я, с., спец. Закріплення в пам'яті новонародженої тварини характерних ознак зовнішніх об'єктів (батьків, їжі, ворогів і т. ін.), реакція на які зумовлена природженими інстинктами; імпринтинг.  Великий тлумачний словник сучасної мови