закарбування
ЗАКАРБУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. закарбува́ти.
Драматична історія слов'янських народів викликала необхідність копіткого закарбування військової слави предків (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закарбування — -я, с., спец. Закріплення в пам'яті новонародженої тварини характерних ознак зовнішніх об'єктів (батьків, їжі, ворогів і т. ін.), реакція на які зумовлена природженими інстинктами; імпринтинг. Великий тлумачний словник сучасної мови