1. Великий тлумачний словник сучасної мови

закарбування

закарбува́ння

-я, с., спец.

Закріплення в пам'яті новонародженої тварини характерних ознак зовнішніх об'єктів (батьків, їжі, ворогів і т. ін.), реакція на які зумовлена природженими інстинктами; імпринтинг.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закарбування — ЗАКАРБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. закарбува́ти. Драматична історія слов'янських народів викликала необхідність копіткого закарбування військової слави предків (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах