закарлючистий

ЗАКАРЛЮ́ЧИСТИЙ, а, е, розм., рідко.

Із закарлючками, вигинами, гачками.

Я .. пішов собі знову блукать по закарлючистих улицях московських аж до самого вечора (Т. Шевченко);

Закарлючистою, що вгризлась у пагорб, дорогою вони увійшли в передранковий сон старого міста (М. Стельмах);

Закарлючистий почерк.

Значення в інших словниках

1. закарлючистий — закарлю́чистий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. закарлючистий — -а, -е. Те саме, що закарлючений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закарлючистий — Закарлючистий, -а, -е Со многими загибами, поворотами. Пішов собі знову блукати по закарлючистих улицях московських. О. 1861. Шевч. X. 4.  Словник української мови Грінченка