Словник української мови у 20 томах

закатувати

ЗАКА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Щільно закривати металеві кришки спеціальним пристроєм у процесі консервації.

Відварені в маринаді гриби розкладаємо у заздалегідь підготовані стерилізовані банки, заливаємо киплячим маринадом і одразу закатуємо банки (з навч. літ.);

// Поміщати в посудину, закривши в такий спосіб.

Закатати помідори на зиму.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. закатувати — закатува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. закатувати — див. закатовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закатувати — ЗАМУ́ЧИТИ (катуванням, тортурами довести кого-небудь до смерті, загибелі), ЗАКАТУВА́ТИ, СКАТУВА́ТИ, ЗАМОРДУВА́ТИ, СПЛЮНДРУВА́ТИ рідше, ДОКОНА́ТИ розм.; ЗАМОРИ́ТИ (голодом, роботою). — Недок.: заму́чувати, закато́вувати, замордо́вувати, замо́рювати.  Словник синонімів української мови
  4. закатувати — Закатува́ти, -ту́ю, -ту́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. закатувати — ЗАКАТУВА́ТИ див. закато́вувати.  Словник української мови в 11 томах
  6. закатувати — Закатува́ти, -ту́ю, -єш гл. Замучить.  Словник української мови Грінченка