Словник української мови у 20 томах

заквартирувати

ЗАКВАРТИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.

Почати квартирувати (про військо).

Біля підніжжя гори Маківки, захищена її схилом, стоїть дивом уціліла церква. В ній заквартирували стрільці нашої сотні (Р. Іваничук).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. заквартирувати — заквартирува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови