заклеймований
ЗАКЛЕЙМО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до заклеймува́ти.
Посуд був заклеймований знаками Рюриковичів (із журн.);
* Образно. – Я намагався бути добрим пастирем своїх овець, всі вірники у мене помічені, кожний з них у мене заклеймований (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)